Юрій Яремчук: голова громадської організації «Стимул», депутат Бердичівської міської ради

Шостий рік Юрій Яремчук очолює громадську організацію інвалідів-візочників «Стимул». Він подолав чимало різних сходинок та перепон у своєму житті. Юрія Яремчука, особистість зі впевненою життєвою позицією, великою силою духу та невичерпною енергією, поважають і шанують у Бердичеві. У нього є чимало друзів, однодумців та помічників. Восени він став депутатом міської ради, довівши, що можливості людини безмежні.

Влітку Юрію Яремчуку виповнилося 43, більше десяти років тому він отримав інвалідність. Сотні днів боротьби із самим собою, своїм фізичним та психологічним станом… Сотні днів непростого шляху – час прагнення до самовираження і усвідомлення необхідності брати відповідальність за себе, своїх близьких та інших людей, котрі також потребують допомоги.

Всьому початок тут, в краю моєму рідному...

Його дитинство пройшло у селі Йосипівці Козятинського району Вінницької області – в дивовижному краю родючих земель, численних ставків, квітучих садів і нащадків вільних козаків. Тут Юрій Яремчук закінчив школу, де одночасно навчалась і його майбутня дружина Тетяна. А потім юнак та дівчина вступили до вишів Вінниці: він – до сільськогосподарського інституту, вона – до педагогічного. Юрій отримав диплом інженера-механіка, Тетяна – учителя історії. У 1994-1998-му роках чоловік працював у колективному господарстві в с. Гурівці, що за 40 кілометрів від батьківської оселі. Піклувався про свою сім’ю, мав невеличке господарство.

Згодом родина Яремчуків переїхала до Бердичева: Юрій став займатися підприємництвом, трохи таксував, дружина вчителювала, старша дочка Ольгапішла до школи, народився синок Дмитро

«Може зламатися тіло, але ніколи – дух…» (Олекса Стефанович)

Біда ніколи не питає, коли їй приходити. Третє червня 2005-го року розділило його життя на «до» і «після». Юрій робив ремонт у власному будинку, і раптом упала стеля: був пошкоджений хребет, зламані ребра – реанімація, операція в Житомирі, потім повторна – у Київському інституті травматології – і вирок лікарів: шансів ходити немає. Важкі думки, дні мовчання… Бачив навколо таких саме хлопців – молодих, травмованих, вони підтримували один одного, підбадьорювали, будували якісь плани... Знайомий таксист подарував свій старенький візок... Перебуваючи на лікуванні в санаторії в Саках, Юрій Яремчук спілкувався з різними людьми, зустрічав приклади мужності та стійкості, незламної сили духу чоловіків, котрі потрапили в біду, і поступово приходив до думки, що можна жити інвалідом, але не бути їм… Хтось займався спортом, хтось – мистецтвом, а хтось – бджолярством… Він повернувся до Бердичева, познайомився з тими, кому не байдужі проблеми людей із обмеженими фізичними можливостями. Якось, згадує Юрій Яремчук, сиділи разом утрьох: він, Олег Сивак та Олександр Мерзлікін і міркували про створення центру для інвалідів-візочників. Для них був орієнтиром нині покійний Ростислав Щепанський, який постійно переконував: місто має бути доступним для людей із особливими потребами. І цей день став відправною точкою, друзі вирішили заснувати громадську організацію «Стимул», щоб підтримувати тих, хто опинився в аналогічній ситуації. Чому саме з такою символічною назвою, яка означає «спонукання до дії»? Юрій Яремчук пояснює, що йдеться про вплив стану, в якому перебуває людина з серйозною травмою, на її поведінку: «Хвороба стимулює не втрачати час, діяти заради майбутнього – свого та інших людей, які опинилися у подібних обставинах». Так, здорові громадяни найчастіше не замислюються над тим, як почуваються ті, котрі обмежені в русі, не думають над таким поняттям, як безбар'єрність навколишнього середовища… Активісти ГО «Стимул» приступили до реконструкції приміщення, де розташувалась їх організація, створили сайт http://independent-life.edukit.zt.ua й почали реалізовувати різні проекти. Найближчим партнером «Стимулу» є міськрайонний навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» (керівник Світлана Мазурець). У співпраці з громадськими організаціями та міською владою вони запроваджують чимало програм і заходів, спрямованих на забезпечення прав людей із інвалідністю для безперешкодного доступу до об'єктів житлового та громадського призначення.
Рік 2014-й став знаковим для «Стимулу»: 5-го травня був відкритий єдиний у Житомирській області Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації для дітей і молоді «На рівних» – результат спільної роботи багатьох небайдужих людей, організацій, волонтерів та органів місцевого самоврядування м. Бердичева. Він облаштований сучасним обладнанням для реабілітації людей з інвалідністю, тут діють відділення соціальної, психолого-педагогічної та фізичної реабілітації. Центр має конференц-зал, майстерню з вишивки, масажний кабінет і санітарну кімнату, до того ж оснащений необхідним спортивним інвентарем, а також комп’ютерами і забезпечений Інтернетом. З 8:00 і до 16:00 працює група денного перебування для дітей із інвалідністю віком від трьох із половиною років до шістнадцяти (соціальні працівники Ірина Лукіянчук та Олена Лисевич). Батьки можуть отримати інформаційно-консультативну допомогу, логопед та спеціальний педагог проводять індивідуальні заняття. Багатофункціональні приміщення можна використовувати для різних цілей і занять.

Серед великих та малих справ – організація тренувань і прийом збірної команди України з регбі на візках (керівник Андрій Сирий) перед змаганнями у Польщі, одноденний табір відпочинку для родин, які виховують дітей з інвалідністю, та членів «Стимулу» у с. Скраглівці, духовні поїздки святими місцями, вечори відпочинку, тренінги з доступності архітектури міста та численні рейди мікрорайонами Бердичева. Організація намагається сприяти найбільшому розкриттю потенціалу людей з обмеженими фізичними можливостями, щоб вони відчули, що можна бути успішними, і пересуваючись на візках... На думку Юрія Яремчука, кожний повинен мати безперешкодний доступ до будь-яких об'єктів інфраструктури, вільно рухатися за різними маршрутами, реалізовувати себе у праці, освіті та інших сферах – у всіх повинні бути рівні права і можливості: літніх людей, вагітних жінок, мам із дитячими візочками, людей, яким важко пересуватися. Незабаром він має поїхати у столицю, на триденний навчальний семінар у рамках договору з Міжнародним Благодійним Фондом «Українські реформи». У подальших планах – надання соціальної послуги «Інватаксі» на замовлення людей із обмеженими можливостями.

«Серцем і душею не черствій…» (Юрій Титов)

Інвалідність – це не вирок, а важке випробування, додаткові перепони на шляху, перевірка на міцність, коли важливо не зациклюватися на своїй хворобі, і, навіть якщо дуже боляче та самотньо, не відгороджуватися від людей та світу. Адже, не дивлячись ні на що, життя триває, і потрібно дякувати кожному його дню.

Свого часу, повернувшись із лікування, Юрій Яремчук став робити перші кроки на шляху до самоствердження: доглядати за вуликами, класти плитку вдома, – доводячи в першу чергу собі, що може досягти певної мети. Недарма ж народна мудрість говорить: «Біда ґартує чоловіка, як вода залізо…» Він не вважає себе людиною героїчної поведінки, а таким, як усі – звичайним, одним із багатьох: «Просто треба займатися своїми справами, не перекладати їх на інших та думати про завтрашній день. Не жалітися й не жаліти себе, не хникати, а повертатися до життя. Але для цього треба працювати, і в першу чергу, над собою…»

Юрій Васильович дуже любить свою родину: батьків, дружину Тетяну та дітей, які прислухаються до думки сина, чоловіка і батька та цінують мудрі поради – це його світ, його життя. Дочка закінчила Дніпропетровську АМСУ, син навчається в 11-му класі. Вдома завжди знайдеться якась робота, потребують турботи й чотириногі улюбленці: пекінес Боніфацій та кіт Сірий. На щастя, говорить бердичівлянин, поряд із ним завжди є ті, хто хоче допомогти і робить це щодня… До добрих людей завжди тягнуться, саме таким називає Юрія член Бердичівської МГО інвалідів-візочників «Стимул» Олена Грибенко: «Хороший, людяний і чуйний. У скрутну хвилину завжди приходить на поміч».

Юрій Яремчук – ініціатор створення громадської ради, член комітету доступності при Бердичівській міській раді. Координатор проектів Міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги» Ірина Чорнобривець називає його унікальною людиною, яка завжди намагається зробити більше, ніж може: «Дуже відвертий, щирий і порядний, завжди дотримується свого слова. Мужній, рішучий та відчайдушний, гідно виносить усі випробування. Поставив собі за мету допомагати людям із обмеженими можливостями пристосуватися до нових умов життя і не зупиняється на цьому шляху. Його місія – віддавати, підтримувати, йти назустріч. Він діє на громадських засадах за принципами самовіддачі та поваги до інших».

Цьогоріч Юрія Яремчука обрано депутатом міської ради. Він прагне зробити Бердичів доступнішим для тих, хто обмежений у русі: «Потрібно працювати із зверненнями від людей з інвалідністю. У місті вже чимало зроблено, але ще існують недоступні місця: недостатньо занижені бордюри, зокрема, на пішохідних переходах, є пандуси, якими користуватися незручно, потребують облаштування деякі під’їзди. Серед нагального – вирішення проблем із туалетними кімнатами в лікарні та її відділеннях. На залізничному вокзалі є деякі невідповідності. Такі установи мають бути доступними для користування всіма категоріями людей. Вирішення питань, з якими щоденно стикаються мешканці міста, полегшить життя багатьом». Депутат обласної ради, голова громадської організації «Жінка. Молодь. Сім’я» Неля Ковалюк, розповідає голова Бердичівської МГО інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук, декілька років домагалася, щоб зробити сесійний зал у Житомирі доступним. Депутат міської ради говорить, що не бачить подібної проблеми у Бердичеві: він може дістатися ліфтом на другий поверх приміщення виконкому: «З бар’єрів залишилися три сходинки біля чергового. Там згодом зроблять похилу поверхню…»

Юрій Яремчук, людина з обмеженими фізичними можливостями та безмежною життєвою енергією, глибоко переконаний: слід дивитися на світ добрими очима, прагнути допомогти тим, кому ще гірше, відкинути страх, жити і надіятися.

Так, саме про таких, як він, пише його тезка, Юрій Титов – поет у колясці:

Але мій дух незламний і палкий –

У ньому сила невичерпна, Божа…

Автор: Вікторія Кучерява

Зусилля людей обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя

стимул

На превеликій жаль у нашому суспільстві «відносно здорових людей», до нині існують задавнені стереотипи, у ставленні до людей з інвалідністю. Прийнято вважати, що інвалідність це вирок для повноцінного, щасливого життя.Однак люди з фізичними вадами, дедалі більше та впевненіше демонструють дива самоорганізації в боротьбі за свої права та в ім’я кращого майбутнього.

Чудовим прикладом у цьому можуть стати громадські організації людей з інвалідністю у маленьких містах. У Бердичеві, що на Житомирщині, в 2009 році була заснована громадська організація інвалідів-візочників «Стимул». Одним із її засновників та керівником став Юрій Яремчук. Ось, як він сам говорить про своє дітище:

«У мене часто запитують, чому організація отримала саме таку назву? «Стимул» — поняття символічне. Під ним варто розуміти не стільки складність шляху, скільки вплив стану в якому ти перебуваєш на твої дії — хвороба ніби стимулює тебе не втрачати час, діяти заради майбутнього і не лише особистого, а й інших людей в такому ж або й важчому стані. Адже коли ти здоровий ніколи не замислюєшся над тим, як почувають себе люди обмежені в русі, перебуваєш в так званій зоні комфорту і не бажаєш її залишати».

Головною ціллю громадської організації була і залишається ідея об’єднання людей, що мають однакові проблеми, але бажають змінювати своє життя та довкілля на краще.

І це не просто красиві слова вони написані долею багатьох людей, котрих ми рідко бачимо серед нас, лише тому, що наші населенні пункти не пристосовані до потреб особливих людей, а їх співгромадяни ставляться до них, як до неповноцінних, лише через власну необізнаність. Дивлячись на сучасний стан речей, що існують в нашій державі, складається враження, що особливі потреби людей з інвалідністю обмежуються правом на безоплатний проїзд у громадському транспорті, та зробленими абияк, для годиться, пандусами.

Однак не все так просто, до прикладу мало кому спадає на думку зміряти кут нахилу того ж пандусу, котрий на ділі, виявляється нездоланною перешкодою, хоча відповідно до нашого законодавства, навіть жодна аптека не повинна працювати, якщо на її вході не обладнаний, належним чином, пандус.

Звичайні перехожі ніколи не замислюються над тим, які незручні бордюри мають наші тротуари, або як важко дістатися до банкомату, людині на візку і вона немає змоги навіть зняти із картки, нараховані соціальні виплати. Але як любить жартувати, одна з жінок, що є членом ГО «Стимул»:

«Коли людині щось стається з ногами, тільки тоді її голова починає мислити у правильному напрямі, бо тільки тоді помічаєш, що поріг зависокий, двері завузькі, для проходу інвалідного візка, а тротуарна плитка надто слизька».

Звичайно все це правда, але ж не можна сидіти склавши руки і при тому очікувати змін. Щоб на проблему звернули увагу, про неї слід говорити, саме над цим питанням і почала працювати громадська організація інвалідів-візочників «Стимул». Це об’єднання почало розповідати і показувати існуючі проблеми громаді міста, та співпрацювати з місцевою владою, задля подолання труднощів та бар’єрів.

У 2010 році до такої потрібної справи приєдналася і ГО «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії», котру також у 2009 році заснували батьки дітей-інвалідів. Об’єднавши свої зусилля обидві організації працювали над покращенням становища людей з особливими потребами в місті Бердичеві.

Та, як виявилось, добрі справи згуртовують і надихають усіх небайдужих людей, то ж у 2012 році на допомогу бердичівлянам прийшов Міжнародний благодійний фонд «Планета Взаємодопомоги» і їх спеціалістами був розроблений соціальний проект під назвою: «Independent Life» — зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя», котрий нині реалізується в місті. Втілення проекту має кілька етапів та завдань: привернення уваги громадськості до потреб особливих категорій населення, залучення ЗМІ, проведення інформаційних компаній, інформування людей з інвалідністю, про їх права, організація в місті служби «соціального таксі».

Та найбільшим і найважчим етапом реалізації проекту стало створення на базі двох громадських організацій центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Ось це і стало найбільшим іспитом на згуртованість та самоорганізацію.

Ремонтні і реконструкційні роботи тривали довгих 2 роки. Зараз члени організації згадують про це так:

«У те, що з цього місця вийде справжній центр реабілітації не вірив майже ніхто і не дивно, бо страшний вигляд приміщень наводив жах на відвідувачів: поцвілі облуплені стіни, геть прогнила дерев’яна підлога, крім того сам об’єкт знаходиться у цокольному напівпідвальному приміщенні багатоповерхового будинку, тому всі комунікації багатоповерхівки проходять крізь нього. Старезні іржаві труби визирали буквально з кожного кутка і шпаринки із злим сарказмом поглядаючи на наші плани, а ще час від часу, вони «не витримували лихої долі» і проривали, здійснюючи затоплення та перетворюючи не хитрі предмети меблів організацій у плавучі плоти. То було справжнє і неодноразове стихійне лихо. Часом здавалося, що кінця реконструкції Центру не буде ніколи».

Проте кажуть же люди: «очі бояться а руки роблять». Справа зрушила з місця. На величезному будівництві закипіла робота, до неї були залучені і люди з особливими потребами, і їх рідні та близькі, і не байдужа молодь міста, і багато людей доброї волі, що були тут волонтерами.

Та варто зазначити, що в наш час на самому ентузіазмі, далеко не зайдеш, бо будь-який ремонт потребує значних фінансових вкладень і в цьому організаціям добряче допоміг МБФ «Планета Взаємодопомоги». Фонд розгорнув величезну інформаційну кампанію по залученню спонсорів та благодійників, котрі долучалися до проекту з усіх куточків України. Крім того проводились великі благодійні акції і виставки-продажів, для збору коштів. До загальної доброї справи долучилися навіть самі дітки з особливими потребами, бо це їх роботи з ужиткового та декоративного мистецтва виставлялися на продаж, і кожна річ, котра була зроблена рученятами малих, додавала до скарбнички кілька гривень, аби наблизити день відкриття.

Врешті-решт справа була зроблена і тепер на місці старих облуплених стін постали просторі, затишні приміщення. Тепер тут є дитяча кімната, масажний кабінет, тренажерний зал, кімната відпочинку і загальна велика кімната, котра може виконувати функцію актової зали, і зали для спортивних ігор, а якщо на спеціально обладнаних стільницях, розмістити ноутбуки та комп’ютери, вийде повноцінний клас з основ інформатики або Інтернет клуб, (Інтернет і Wi-Fi підключені).

Але створення Центру, це лише початок, нині у цих чудових, обладнаних кімнатах, зустрічають гостей, проводять терапевтичні сеанси, інформативні заходи, грають у спортивні ігри, весело відзначають свята, словом життя б’є ключем, бо нині у особливих людей, є місце для корисного спільного відпочинку, та задля генерації нових, цікавих і корисних ідей.

А найприємніше знати, що все це стало можливим, значною мірою завдяки самодопомозі та самоорганізації і це спонукало багатьох людей, долучитися до гарної справи і спільно досягти результату.

Бо дорогу здолає, тільки той, хто йде. Тож в добрий час. Успіху в усіх добрих починаннях.

джерело http://samoorg.com.ua

Збірна на візках - мужність долає перешкоди

Джерело ТРК ВІК

Палац спорту «ЛАВ» нещодавно на кілька днів перетворився на тренувальну базу, де свою майстерність відточувала збірна команда України з регбі на візках. Неодноразові учасники міжнародних чемпіонатів в Італії, Німеччині і Польщі, раніше спортсмени тренувалися на паралімпійській базі в Євпаторії. Але через останні події у Криму, фактично, лишилися без місця для зборів.

Руку допомоги регбістам простягнули бердичівляни – громадська організація «Стимул», об’єднання «Самопоміч», Міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги», місцева влада та благодійний фонд «ЛАВ», завдяки якому спортсмени три дні відшліфовували свої уміння перед змаганнями у Польщі.

Юрій Яремчук, голова БМГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Надають нам можливість безкоштовно проводити тренування, за що ми дуже вдячні. Тут чудові умови, швидко обладнали пандус».

Олексій Чабанов, учасник збірної команди з регбі на візках: «На местах, в своих регионах, у нас нет возможности тренироваться. Этот вид спорта никак не финансируется, атрибутика (коляски) стоит дорого. Но, благодаря добрым людям и нашему «братству», мы выходим из положения, находим деньги на поездки, находим такие места – еще раз спасибо Бердичеву».

Команда з регбі на візках існує вже 4 роки, об’єднує спортсменів з Білої Церкви, Запоріжжя, Рівного, Тернополя, Івано-Франківська тощо. Сама гра у виконанні людей з інвалідністю поєднує елементи баскетболу, волейболу та хокею. Для гри у неї потрібні спеціальні візки.

Спорт, кажуть спортсмени, як ніщо інше, загартовує волю, силу духу та прагнення до перемог, у першу чергу, над самим собою. Щоб не трапилось, людина не має права опускати рук. А якщо є бажання, то і можливості знайдуться. Тим паче, як переконались регбісти, світ не без добрих людей.

Олексій Чабанов, учасник збірної команди з регбі на візках: «После увиденной красоты, предоставленной бердичевскими властями и волонтерами, мы очень хотели бы, чтоб нам пошли навстречу еще раз. И сделали здесь если не сборочный центр, то хотя бы стартовую базу, чтобы отсюда мы могли ездить за границу. Лучших условий и придумать нельзя».

В’ячеслав Пономарчук, помічник народного депутата України А.Лабунської: «Зразу відгукнулися, надали спортивну залу, щоб вони могли потренуватися та показати бердичівлянам, що люди з інвалідністю можуть мати повноцінне життя. Це люди-оптимісти і дуже мужні. Анжеліка Вікторівна просила передавати їм вітання та запевнити, що благодійний фонд допомагатиме і надалі. У майбутньому, можливо, ми зробимо тут перебудови, щоб покращити умови для людей з інвалідністю».

Надивившись на своїх «колег», бердичівські візочники теж замислились над заняттями спортом. Тож разом із своїми гостями «маршем незалежного життя» дістались від нещодавно відкритого центру «На рівних», що на Богунській, до площі Центральної. Одночасно, кажуть, перевірили місто на доступність для таких людей, як вони. Резюмують, що заїхати на візках вдалось не на всі тротуари, чого не скажеш про головний бердичівський майдан. Він, резюмують, насправді доступний для усіх.

А прикладом цьому стали показові виступи за участю візочників та бажаючих городян. Спочатку усі зіграли у гру «Боча», а потім подивились на своєрідний слалом на інвалідних візках, провести який допоміг міський центр «Спорт для всіх».

Учасникам належало чимшвидше подолати перешкоди, не втративши при цьому рівноваги. Не обійшлось і без падіння, правда, цілком спланованого. На такий крок візочники пішли для того, щоб розказати бердичівлянам, як правильно діяти у подібній ситуації.

Змагання закінчились, і, певно, кожен, хто був на них присутній, зробив для себе висновки. Глядачі подивувалися майстерності людей на візках. Ті, у свою чергу, відчули себе повноцінними та активними, довівши усім, що інвалідність – не привід відмовлятися від радощів життя.

Автор: Інна Плесна

Камера: Віталій Сінєльніков

Відео

В Центрі "На Рівних" зустрічали дорогих гостей.

8 червня створений нещодавно центр соціокультурної і активної фізичної реабілітації «На рівних» зустрічав дорогих гостей друзів та помічників делегацію з єврейської громади «Надія» з міста Києві. Саме це об’єднання простягнуло руку допомоги людям з особливими потребами нашого міста, в той час, коли це було необхідно.

А саме, під час ремонтних робіт, ГО «Стимул» та центр «Насіння Надії», потребували підтримки та допомоги, бо будівництво та перепланування нині нелегка та вартісна справа. І, як зізнався керівник центру «На рівних» та голова організації інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук: «Допомога від єврейської громади надійшла саме тоді, коли це було найнеобхідніше, реконструйоване приміщення нагадувало «руїни Сталінграду» – так тепер жартує чоловік». Але величезна підтримка громади «Надія», допомогла завершити справу і тепер, оновлене просторе приміщення служить діткам з особливими потребами, та людям на інвалідних візках.

Тож нині єврейська община на чолі з керівником Олександрою Гайдар та головним равіном релігійних громад прогресивного іудаїзму в Україні та місті Києві Олександр Духовним завітала до центру «На рівних», аби побачити результати плідної співпраці та засвідчити своє шанування.

Зустрічали гостей з радістю, та хвилюванням маленьких артистів центру. На початку зустрічі присутнім був показаний невеличкий фільм «Щасливі хвилини спілкування» в котрому розповідалось про сучасний метод реабілітації каністерапія та власне показано саме заняття дітей з собакою-терапевтом. Добрі кадри фільму неабияк зворушили всіх глядачів. Також особливо тепло зустрічали виступ Вадима Левчука, котрий показав свій танок під назвою «Стекляшки».

Потім маленькі вихованці центру «Насіння Надії» потішили гостей виконанням мелодії пісні радості «Хава нагіла», вони ж в свою чергу зустрічали оркестр «Веселих дзвіночків» щирими посмішками та оплесками.

Під час такої теплої зустрічі, керівник центру «На рівних» Юрій Яремчук дякував єврейській общині міста Києва за допомогу та підтримку проекту "Independent Life " - зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя" і вручив лідерам подяки та дипломи, що засвідчують їх добрі справи. Особливо вдячні члени ГО «Стимул» та вихованці центру «Насіння Надії» координатору проектів МБФ «Планета Взаємодопомоги», Ірині Чорнобривець адже це саме завдяки їй єврейська громада «Надія» дізналися про потреби особливих людей Бердичева та надала їм допомогу.

Гості, в свою чергу, привезли цінні подарунки, серед яких мікрохвильова піч, комп’ютерна та оргтехніка. Тепер можна буде налагодити гаряче харчування малят, котрі відвідують заняття, та відпочивають у денному таборі на базі Центру.

Крім речей для практичного вжитку гості припасли кілька дарів для естетичного задоволення, серед них були і кілька музичних номерів, і невимушене приємне спілкування під час проповіді Олександра Духовного.

Далі гостям була проведена невеличка екскурсія по приміщенням центру «На рівних», а ще всі присутні могли спробувати свої сили у спортивній грі бочче, в котру можуть грати всі без обмежень навіть люди на візках, бо правила гри урівнюють можливості всіх гравців.

На сам кінець гостям була організована прогулянка по визначним місця Бердичева.

Дякуємо всім нашим друзям за Ваші добрі серця, співчуття та бажання допомагати тим, хто потребує підтримки.

Важливий крок до життя «НА РІВНИХ»

Джерело публікації http://gurt.org.ua/news/informator/22966/

Цього року, нарешті, збулася одна велика мрія людей з інвалідністю, котрі мешкають у м. Бердичеві, що на Житомирщині. На базі двох громадських організацій: інвалідів-візочників «Стимул» та міськрайонної громадської організації «Навчально – реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» був створений новий центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Дуже допоміг у цій добрій справі Міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги».

Однак, як відомо, «швидко слово мовиться та не швидко діло робиться». Тож мусимо розповісти невеличку передісторію. Громадська організація інвалідів-візочників стимул була заснована у 2009 році, для її потреб, владою міста було надано приміщення, в ньому був зроблений невеличкий ремонт після якого придатними до використання, були всього дві кімнати, більша частина приміщень були у доволі занедбаному стані, але не тому, що члени ГО не дбали про них, просто ремонтні роботи потребували чималих коштів, котрих, як завжди, бракувало. Проте, на малий життєвий простір інваліди-візочники зовсім не скаржились, навпаки були дуже гостинними і у 2010 році директор «Стимулу» Юрій Васильович Яремчук запросив до своєї «рукавички» діток з інвалідністю центру «Насіння надії», що на той час шукали приміщення для своєї організації.

З тих пір дві громадські організації мирно співіснували в одній споруді, та от біда, якщо для буденних потреб людям з особливими потребами місця вистачало, то для спільних зібрань, відзначення свят та зустрічей гостей, цього було замало. От і почали керівники організацій ламати собі голову над тим, як покращити ситуацію, та що не роби, як не крути, а власних зусиль для такої великої справи було недостатньо. Однак, в народі вже давно кажуть, що світ не буз добрих людей, шукаючи рішення проблеми, керівник ГО «Стимул» Юрій Яремчук звернувся за допомогою до МБФ «Планета взаємодопомоги».

Так спеціалістами трьох організацій був розроблений амбітний план, що переріс у величезний соціальний проект “Independent Life ” - зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя”, котрий мав на меті не лише реконструкцію згаданого приміщення, а й передбачав покращення умов проживання осіб з обмеженими можливостями, що мешкають у місті Бердичеві. Це і освітня програма, що ознайомлює людей з їхніми правами та дає знання завдяки яким, вони зможуть побудувати своє життя більш зручним та комфортним для себе. Це створення доступності довкілля, а саме обладнання міста пандусами, зручними бордюрами та іншими засобами для подолання бар’єрів у нашому суспільстві, зокрема планується створення у місті соціальної служби таксі. Реалізація проекту триває і, сподіваємось, усе заплановане буде втілене вжиття.

Зараз ми зупинимось на першому величезному здобутку проекту, а саме створення центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». У те, що це стане можливим не вірив майже ніхто і не дивно, бо страшний вигляд приміщень наводив жах на відвідувачів: поцвілі облуплені стіни, геть прогнила дерев’яна підлога, крім того сам об’єкт знаходиться у цокольному напівпідвальному приміщенні багатоповерхового будинку, тому всі комунікації багатоповерхівки проходять крізь нього. Старезні іржаві труби визирали буквально з кожного кутка і шпаринки із злим сарказмом поглядаючи на всі плани реконструкторів, крім того, час від часу, вони не витримували лихої долі і проривали, здійснюючи затоплення та перетворюючи не хитрі предмети меблів організацій у плавучі плоти. То було справжнє і неодноразове стихійне лихо. Часом здавалося, що кінця реконструкції Центру не буде ніколи. Іноді від зневіри просто опускалися руки.

Однак керівник проекту Ірина Чорнобривець ніколи не втрачала віри у позитивне вирішення всіх питань і запалювала своїм оптимізмом усіх довкола. І справа впевнено рушила з місця, роботи вистачало геть усім, як керівникам і членам організацій так і залученим до діла волонтерам, друзям і родичам людей з особливими потребами. МБФ «Планета взаємодопомоги» активно працював над пошуками спонсорів та благодійників, організував збір коштів для потреби бедичівлян з інвалідністю.

Водночас на місці було розгорнуто великий масштаб ремонтних робіт, до котрих активно долучалися небайдужі люди, батьки дітей-інваліді, прихожани кількох протестанських церков міста, активна доброзичлива молодь. Навіть дітки разом зі своїми мамами, під керівництвом психолога центру «Насіння надії» Ангеліни Лукіянчук та керівника творчої майстерні «Веселка» Катерини Вандиш робили своїми руками ляльки-мотанки, вишивки та різні поробки, для благодійних виставок-продажів. І кожна маленька іграшка, листівочка, малюнок чи вишивка додавали кілька гривень до скарбнички, завдяки якій мрії поступово ставали реальністю.

Так за довгих 2 роки будівельних та ремонтно-відновлюючих робіт із непримітних, похмурих, занедбаних приміщень повстала дитяча кімната, масажний кабінет, кімната відпочинку. І загальна велика кімната, котра за потреби може виконувати роль актової зали, прес-центру, спортзали із заняттям ЛФК, крім того кімната оснащена стільницями для ПК і Інтернетом, тому може використовуватись, як повноцінній комп’ютерний клас. Довго люди з особливими потребами йшли до мети, але результат був того вартий.

Першими відвідувачами нового центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» стала українська команда регбістів на інвалідних візках WRPU (Wheelchair Rugby Players of Ukraine), гравці котрої є мешканцями різних областей України. У місті Бердичеві відбувся збір команди для тренування, перед поїздкою до польського міста Радом, де відбувалася ліга регбі на візках. Цент надав спортсменам своє приміщення для проживання, там були облаштовані спальні місця та створені всі умови для зручного перебування учасників команди. Регбісти були приємно враженні гостинністю та турботою бердичівлян.

І от настав час для урочистого відкриття закладу, оновлений і чепурний він зустрічав почесних гостей. Для традиційного перерізання символічної стрічки, був запрошений міський голова Василь Мазур, що спільно з Юрієм Яремчуком виконали цю почесну справу. Також завітало чимало друзів та благодійників Центру, зокрема на святі були депутат обласної ради та керівник громадської організації людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.» Неля Дмитрівна Ковалюк, що прибула разом з великою делегацією членів, очолюваної нею організації. Серед почесних гостей був присутній помічник народного депутата Анжеліки Лабунської, Володимир Пономарчук, що також представляв благодійний фонд «ЛАВ», котрий надавав допомогу Центру, підчас його реконструкції.

Було сказано багато добрих, теплих слів, звучали привітання та побажання, було вручено багато дипломів і подяк. А спеціалісти ГО «Стимул», центру реабілітації «Насіння надії» та МБФ «Планета взаємодопомоги», все ніяк не могли повірити, що ця справа нарешті зроблена, адже тільки вони знають, як багато сил, часу, натхнення і роботи було вкладено у створення центру «На рівних».

То ж успіху вам, сильні духом люди, нехай зроблена вами справа, буде першою, але не останньою сходинкою до кращого майбутнього, без бар’єрного довкілля та толерантного суспільства.

Контакти

    В Бердичеві відкрито центр соціокультурної та фізичної реабілітації «На рівних»

    http://www.rio-berdychiv.info

    /Files/images/DSC04378.jpg

    На жаль про людей з обмеженими фізичними можливостями у нашій країні згадують лише напередодні відповідних дат в календарі. Країна закрита для інвалідів, більше того права людей з особливими потребами дискредитуються щодня. Інфраструктура і транспорт, освіта і працевлаштування здебільшого залишаються для них недоступними. Нездоланними стають не тільки дороги, пороги і пандуси, але й байдужість решти громади. Кожен з нас забуває, що ми можемо одного дня опинитись по той бік барикад, разом з тими, на кого раніше б не звернули б уваги.


    У особливих людей можна багато чому навчитись, скажімо волі до життя, мужності і бажанні йти вперед, вони чи не щодня долають найбільші перепони в своєму житті, прокладаючи дорогу в майбутнє. Результатом їхньої роботи є маленькі і великі перемоги здобуті заради спільної справи та бажання допомогти іншим.


    Символічно, що саме 5 травня, коли відзначається Міжнародний день боротьби за права інвалідів, в Бердичеві відбулось відкриття центру соціокультурної та фізичної реабілітації «На рівних». Відбулось воно завдяки зусиллям спілки інвалідів-візочників «Стимул», навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння надії», міської влади та спонсорів, які допомагали втілити в життя ідею закладу, де кожна людина з обмеженими можливостями, могла б почувати себе вільно, як вдома, піклуватися про себе сама.


    На урочистостях з нагоди відкриття закладу, гостями серед яких були Василь Мазур, міський голова, Володимир Пономарчук, помічник народного депутата Анжеліки Лабунської, Неля Ковалюк, голова житомирської обласної організації «Молодь, Сім’я, Жінка» та Ірина Чорнобривець, представник МБФ «Планета Взаємодопомоги», було відзначено, що нинішня подія результат колосальної праці в першу чергу Юрія Яремчука, очільника спілки інвалідів-візочників «Стимул». Саме завдяки його наполегливості та кропіткій праці стало можливим відкриття центру. Вклад всіх, хто допомагав закладу, було відмічено грамотами та щирими словами вдячності присутніх.


    Після традиційного пере різання стрічки перед входом, присутнім була проведена коротка, але змістовна екскурсія центром соціокультурної реабілітації «На рівних». В ньому функціонуватимуть три відділення для психологічної, фізичної та соціальної реабілітації, як дітей, так і дорослих з особливими потребами. Також в центрі працюватимуть фахівці інформаційно-консультативного центру для батьків та кімната розвитку дитини, де проводитимуться заняття з логопедом та іншими спеціальними педагогами.

    ВІДКРИТТЯ ЦЕНТРУ "НА РІВНИХ"

    ТРК ВІК

    У день боротьби за права людей з інвалідністю, який відзначається 5-го травня, у Бердичеві відкрили центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю «На рівних». Він розташувався за адресою: вулиця Європейська, 106 на базі міської громадської організації «Стимул» та навчально-реабілітаційного центру для неповноправних дітей «Насіння надії».

    Ця подія, зазначив міський голова, стала результатом колективної титанічної праці багатьох людей з добрим серцем. І передусім такими є ініціатори створення у Бердичеві організації інвалідів-візочників «Стимул».

    Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Я згадую першу зустріч з Юрієм Васильовичем та Олегом Никоноровичем. Це був перший крок щодо створення асоціації інвалідів-візочників у Бердичеві. У нас є багато громадських організацій, які працюють по-різному. І все залежить від того, хто ініціатор. Ці дві людини започаткували цю добру справу, продовженням якої є сьогоднішній день. Коли народжується дитина, рідні і близькі мріють про те, щоб вона мала гарне здоров’я і долю. Але так відбувається не завжди. Навіть, коли ти дорослий, можуть статися події, які зводять усе нанівець. І дуже добре, що люди, які втратили здоров’я, не втратили сили волі і мужності. І в Бердичеві такі люди є».

    Вона з першого дня підтримувала бердичівлян з особливими потребами, намагатиметься робити це і надалі, запевнив помічник народного депутата України Анжеліки Лабунської.

    В’ячеслав Пономарчук, помічник народного депутата України А.Лабунської: «Благодійний фонд «ЛАВ», засновником якого є Анжеліка Лабунська, з першиз днів налаштувався на допомогу. Бо Юрій Васильович Яремчук – людина дуже активна. Завдяки його ініціативі зроблено чудове приміщення – центр, у якому люди будуть спілкуватися, навчатися, покращувати своє здоров’я. хочу передати вам від Анжеліки Вікторівни слова привітань і подяки за мужність».

    Висловити свою підтримку «колегам» на візках і побажати їм надалі не збавляти життєвої активності приїхала депутат Житомирської обласної ради та голова громадської організації «Жінка.Молодь.Сім’я» Неля Ковалюк.

    Неля Ковалюк, депутат Житомирської облради, голова ГО «Жінка.Молодь.Сім’я»: «Бердичів останніми роками став для нас гостинним містом. Вперше ми приїздили, щоб перевірити, як тут почуваються наші колеги, які пересуваються на інвалідних візках і мають інші фізичні вади. Перша співпраця з міською владою спонукала до конструктивну. Результатом ми бачимо цей центр».

    Юрій Яремчук, голова БМГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Це ще не завершення роботи. Це тільки перший етап і робота тільки починається. Ми будемо працювати для того, щоб у нашому місті було комфортно і доступно жити людям з інвалідністю, щоб вони не почувалися обділеними. Для цього і створювався центр. Дякую усім, хто нам допомагав, за те, що повірили в нас і наші сили».

    Завдяки допомозі численних благодійників, нововідкритий центр «На рівних» сучасно облаштований та обладнаний необхідним інвентарем для реабілітації людей з інвалідністю. Тут є відділення соціальної, психолого-педагогічної та фізичної реабілітації. Тож будь-яка людина з вадами здоров’я зможе почуватися тут повноцінною і потрібною, матиме змогу дбати про своє здоров’я, знайде розуміння та нових друзів.

    Ірина Чорнобривець, координатор проект МБФ «Планета взаємодопомоги»: «Цей проект показав, наскільки ми зрілі, наскільки ми готові отримати те, що сьогодні маємо. Я сподіваюсь, що це лише початок і що відкриття центру стане стартом великих програм, які будуть розвинуті і які прославлять Бердичів на всю Україну як місто, доступне для людей з інвалідністю».

    Зокрема, Ірина Чорнобривець озвучила свою поки що мрію, яка має стати третім етапом співпраці фонду з інвалідськими організаціями – створення у Бердичеві соціальної послуги «Інватаксі». Та поки що громадські організації радіють відкриттю центру, своїй довгоочікуваній перемозі.

    Світлана Мазурець, керівник центру «Насіння надії»: «Наші дітки слабкі здоров’ям, але ми, батьки, сильні духом. Разом ми допомагаємо одне одному подолати негаразди, разом ми реалізуємо усі наші проекти, ремонтували це приміщення і прибирали його також. А попереду – ще багато спільних справ, успіхів і досягнень наших дітей. Ми віримо в це».

    Під час відкриття гості могли оглянути приміщення центру «На рівних», а також поглянути концерт за участю юних бердичівських талантів.

    Автор: Інна Плесна

    Камера: Віталій Сінєльніков

    ДОСТУПНА ГОРА

    Джерело Бердичів Діловий

    Район «Червона гора», що знаходиться в південно-західній частині міста Бердичева, пройшов перевірку на доступність!

    У рамках проекту Independent Life волонтери з'ясовують, які мікрорайони нашого міста можуть вважатися доступними, а які можуть похвалитися останньою із ознакою «універсальна». Перевірку чергового мікрорайону було здійснено нещодавно.

    У сучасному суспільстві людям з обмеженими можливостями (особи з інвалідністю та похилого віку) необхідно мати можливість жити, працювати та відпочивати в тому ж середовищі і таких самих умовах, як і решта людей.

    Чим більше категорій людей зможе використовувати простір, тим більш ефективним та гуманним він стає, тим краще він «працює». Універсальний дизайн – дизайн корисних речей та середовища, комфортного, для усіх людей, без потреби адаптації.

    Основні характеристики простору, сформованого за принципами універсального дизайну:

    1) зручний для людей з різними можливостями, який не наголошує на «особливості» неповносправних людей, а робить простір максимально зручним для усіх;

    2) гнучкий – може використовуватись по-різному, залежно від потреб;

    3) простий та такий, що передбачає інтуїтивне використання;

    4) який ефективно комунікує з тими, хто в ньому перебуває;

    5) який запобігає травматизм, нещасні випадки;

    6) який не вимагає значних фізичних зусиль, щоб його використовувати;

    7) простір з такими габаритами та конфігураціями, які дозволяють вільно у ньому пересуватись усім.

    У загальному, так би мовити, простою мовою, кажучи, чим простіше людям з інвалідністю пересуватися містом, тим доступніше воно вважається.

    Звичайно, головним для проекту «Independent Life» є забезпечення соціальної адаптації людей з обмеженими можливостями у суспільстві, що нерозривно пов’язане із забезпеченням доступного навколишнього середовища.

    Безперечно, впроваджені раніше заходи, що спрямовувалися на забезпечення комфорту різних соціальних груп, не можуть не тішити, у місті працює немало світлофорів із звуковим сигналом для людей із вадами зору, установи, організації державної, комунальної, приватної форми власності створили вільний доступ для людей з обмеженими фізичними можливостями. Але, на жаль, поки що не усі заклади, які хочеться бачити доступними, є такими.

    Мікрорайон «Червона Гора» за результатами перевірки доступності отримав оцінку «задовільно». Як це не прикро, не усі заклади та будівлі орієнтовані водночас на здорових людей та людей з обмеженими фізичним можливостями.

    Доступних місць у даному мікрорайоні не так багато. Амбулаторія сімейного лікаря – одне із них, вхід облаштований пандусом, збудованим згідно до державо-будівельних норм. Такий стан справ неабияк спрощує життя особам з обмеженими фізичними можливостями та матерям з дитячими візками. Варто відмітити, що амбулаторія не приватна, а комунальна установа. І хоча будівництво пандусів – справа, що вимагає немало коштів, міська влада їх не пошкодувала.

    Приємно відмітити, що й інші установи намагаються не відставати! Супермаркет, аптека поряд із зупинкою, магазин «Ярослав».

    Недоступними, на жаль, залишились кафе «Лада», маркет «Полісся», перукарня «Кураж», магазин навпроти зупинки, аптека, що знаходиться поруч з ринком, ресторан «Дракон» (хоча з допомогою можливо проїхати на територію).

    Невирішеною залишається проблема пониження бордюрів на території ринку «Червона Гора».

    Дослідження було проведено спільним з жителями мікрорайону «Червона гора», особами з обмеженими можливостями, які щодня стикаються з проблемами доступності.

    Пресцентр Проекту

    Автор: Сергій Суворов,

    Соціальні ініціативи: підвіконня DANKE прикрасили оновлений центр реабілітації людей з обмеженими можливостями

    Першождерело

    /Files/images/200920135886-1.jpgПідвіконня DANKE - тепер в оновленому приміщенні Центру соціальної активності та соціокультурної реабілітації "На рівних".

    ТМ DANKE , виробник якісних підвіконь з глянцевим акриловим покриттям , підтримала ініціативу міжнародного благодійного фонду « Планета Взаємодопомоги » і взяла участь у проекті « Незалежне життя » з благоустрою Центру реабілітації « На рівних» у м. Бердичів .

    Зараз ремонт - в самому розпалі. В актовій залі , найбільшій кімнаті будівлі , вже встановили металопластикові вікна і підвіконня DANKE . Кінця осені оновлений Центр реабілітації « На рівних» буде готовий зустріти дорослих і маленьких гостей , щоб допомагати їм , не залишаючи з бідою один на один.

    Підтримка культурного збагачення , розвитку і спілкування інвалідів є не менш важливим , ніж медична складова. Створення умов затишку і комфорту - спільне завдання всіх добровільних партнерів цього проекту , до яких охоче приєдналася ТМ DANKE.Наша компанія впроваджує на українському ринку європейські стандарти якості та слід їм при виготовленні своєї продукції - надійних і стильних підвіконь з офіційною гарантією 10 років.

    Соціальна відповідальність - обов'язкова ознака сучасних провідних виробників України , і ми ставимо її в один ряд з відмінною якістю і бездоганним сервісом.

    Перші кроки до подолання БОРДЮРІВ або пересування з ПЕРЕШКОДАМИ

    /Files/images/bordyur_bum_novyy_razmer 2.jpgНа думку Голови громадської організації інвалідів - візочників "Стимул"Юрія Яремчука, людям з обмеженими фізичними можливостями в Бердичеві все ще складно пересуватися вулицями.

    Доставляють незручності пішохідні переходи з високими бордюрами . Крім того, не завжди є можливість потрапити в тей чи інший заклад через відсутність пандусів , повідомляє прессекретар проекту INDEPENDENT LIFE - зусилля обмежених у русі за змістовне и повноцінне життя.

    Однією з основних проблем , що доставляють незручність інвалідам на візках , є пішохідні переходи . Справа в тому , що біля багатьох світлофорів на початку і в кінці пішохідної доріжки занадто високі бордюри. Зелене світло на світлофорі горить досить не тривалий час . Людині на візку , доводиться спочатку подолати перешкоду у вигляді бордюру , переїхати дорогу , і знову долати перешкоди , щоб потрапити на тротуар . Це вельми незручно і займає не так вже мало часу. Було б зовсім не погано , якби на пішохідних переходах прибрали бордюри.

    Крім того , автобусні зупинки не передбачені для людей з обмеженими фізичними можливостями. Людині на інвалідному візку потрапити в автобус практично не можливо.

    Створення доступного середовища для людей з інвалідністю дозволить нам реалізовувати свої права та основні свободи, що сприятиме повноцінній участі в житті міста .

    Для багатьох людей з обмеженими фізичними можливостями безбар'єрний середовище - це можливість вести незалежний і повноцінний спосіб життя. Формування такого доступного середовища , зокрема , в громадських місцях , є важливою умовою для забезпечення громадян з фізичними обмеженнями рівними можливостями поряд з усіма , - підкреслює Юрій Яремчук, автор проекту Незалежного життя в Бердичеві.

    Багато вже зроблено і міська влада підтримує наші найсміливіші ініціативи, але на все потрібен час. Наразі зараз нашим містом впроваджується інформаційна кампанія Зробимо РАЗОМ, яка призвана звернути увагу громади до важливості питання забезпечення доступності та висвітлення найкращих рішень проблеми в місті.

    Докладніше про проект та кампанію на сайті проекту http://www.independent-life.edukit.zt.ua

    Пресслужба проекту

    Я не здамся без бою!

    Інтерв'ю з головою громадської організації "Стимул" Юрієм Яремчуком.

    Від автора: Стимул (лат. stimulus - гострий металевий наконечник на жердині, яким поганяють буйвола (бика, запряженого у віз) - сильний спонукальний момент; внутрішній або зовнішній фактор, що викликає реакцію, дію; («стимулюючий» прийняти те чи інше рішення).

    /Files/images/яремчук.jpg«У мене часто запитують, чому організація отримала саме таку назву,- говорить Юрій Яремчук – голова громадської організації інвалідів візочників. «Стимул» - поняття символічне. Під ним варто розуміти не стільки складність шляху, скільки вплив стану в якому ти перебуваєш на твої дії - хвороба ніби стимулює тебе не втрачати час, діяти заради майбутнього і не лише особистого, а й інших людей в такому ж або й важчому стані. Адже коли ти здоровий ніколи не замислюєшся над тим, як почувають себе люди обмежені в русі, перебуваєш в так званій зоні комфорту і не бажаєш її залишати”.

    Наша організація працює три роки. Рік тому розпочато проект “Незалежне життя – зусилля людей обмежених в русі за змістомне та повноцінне життя ,- розповідає очільник «Стимулу», - організували волонтерів та небайдужих партнерів. З вересня 2012 почали реконструкцію приміщення центру по вулиці Карла Лібкнехта 106 .

    Створили сайт проекту independent-life.edukit.zt.ua, де кожен бажаючий може долучитися або просто дізнатися про наші успіхи.

    Ще одним учасником проекту і найближчим партнером “Стимулу” є міськрайонний навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей “Насіння Надії”. Саме в співпраці з “Насінням Надії “ створюється Спілка інвалідних організацій міста та впроваджується центр соціокультурної реабілітації , проводиться школа особливих батьків “Рівний рівному” та багато інших програм та заходів.

    Результатом плідною роботи з громадськими організаціями та владою міста став щорічний табір активного відпочинку. На один день родини, що виховують дітей з інвалідністю та члени “Стимулу “ мають змогу дозвілля, де радість спілкування не залежіть від обмежень.

    Взагалі діяльність “Стимулу” спрямована на забезпечення прав безперешкодного доступу до об'єктів житлового та громадського призначення, послуг, що надаються суспільством , підтримку соціальних ініціатив направлених на поліпшення умов життя у місті обмежених в русі громадян.

    «Стимул» активно співпрацює з громадськими організаціями, благодійними фондами та соціально-відповідальними компаніями з усієї України. Незмінним нашим партнером є Національна Асамблея Інвалідів України яка надає правову та інформаційну підтримку, забезпечує спеціальною літературою та займається лобіюванням інтересів людей з інвалідністю на найвищому рівні.

    Оскільки наша організація є неприбутковою і немає жодних джерел постійного фінансування, діяльність здійнюється за рахунок благодійних пожертв. Наразі партнером проекту “Незалежне життя - зусилля людей обмежених в русі за змістомне та повноцінне життя” є Міжнародний благодійний фонд “Планета Взаємодопомоги”.

    Ми завжди відкриті для спілкування і партнерства – говорить Юрій Яремчук , - готові розглядати будь-які ініціативи бердичівлян. Адже розуміння та підтримка громади дуже важлива - нам жити пліч о пліч в рідному Бердичеві і наших спільних силах зробити його ще кращим та доступнішим для всіх.

    Пресслужба проекту

    Джерело РІО Бердичів

    ПЕРЕМОЖЕЦЬ КОНКУРСУ ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ

    Бердичів став відомим завдяки золотому серцю Ангеліни Лукіянчук переможеці конкурсу «Золоте серце України».

    "Мій перший син Вадим народився з синдромом Рубінштейна-Тейбі. Налякана, у відчаї, я не знала, як піклуватися про дитину з інвалідністю, а про його майбутнє навіть боялася думати.Незабаром у міському центрі реабілітації я познайомилася з Ангеліною Викентьевна Лукіянчук. Коли вона взяла мого синочка за руку і сказала, що він у мене дуже хороший хлопчик, я немов прокинулася, з'явилася надія. Тривалі заняття, безмежна любов до моєї дитини - і ось результати: Вадим сам їсть, одягається, навчається у загальноосвітній школі, грає на музичних інструментах, проявляє свою любов до мене. З тієї першої зустрічі з Ангеліною Вікентіевною пройшло більше десяти років. За цей час я познайомилася з іншими батьками хворих дітей. Разом ми створили громадську організацію «Навчально-реабілітаційний центр для дітей« Насіння надії ». Її золотим серцем є Ангеліна Викентьевна, яка невпинно продовжує працювати і віддавати всю себе нашим дітлахам. Про таких людей повинен на знати вся країна! "

    Світлана Мазурець, м. Бердичів.

    /Files/images/Без заголовка.jpgЛюди, які повністю віддають себе іншим: час, гроші, любов, серце ... Вони вражають своєю жертовністю і пробуджують бажання хоч трохи стати схожими на них. Хочеться наблизитися до світла, яке вони випромінюють, і нести його далі ...

    Серед таких людей Ангеліна Лукіянчук, жінка, всю себе присвячує хворим дітям та їх батькам. Вона розуміє їх, підтримує, допомагає. У будь-який час: і вдень і вночі.

    Багато років тому в сім'ї інваліда Великої Вітчизняної війни народилася дівчинка, яку назвали Ангеліною. Вона виросла, вивчилася на педагога-психолога і з часом зрозуміла, що її покликання - працювати з сім'ями, де виховуються хвора дитина. Адже вона як ніхто знає зсередини, чим вони живуть і чого найбільше потребують.

    «Найяскравіші моменти мого дитинства пов'язані з тими днями, коли тато зустрічався з фронтовими друзями. Скільки вони пережили, більшість стали інвалідами, але як вони раділи життю, з якою теплотою дбали і підтримували один одного! .. » - згадує наша героїня.

    Тоді вона зрозуміла, що сім'я, в якій живе дорослий або дитина-інвалід, може і повинна бути щасливою. Все залежить від ставлення всіх членів сім'ї до цієї хай і непростої ситуації. А ще дуже важлива підтримка! Не тільки матеріальна! Добре слово, влучна порада та обнадійливі обійми дають сили і повертають віру. Саме цим Ангеліна Лукіянчук хоче займатися вже багато років.

    Спочатку була робота в Бобруйському міському центрі реабілітації, де багато батьків хворих діточок стали її друзями. Серед них були і ті, які хотіли нових змін, впровадження новітніх методів роботи з їх дітьми...

    Вони бачили в нашій героїні ту рушійну силу, яка змогла повести їх в дещо іншому напрямку. Так була створена громадська організація «Навчально-реабілітаційний центр для дітей «Насіння надії », серцем і душею якої стала Ангеліна.

    До речі, таку назву вибрано не випадково, адже батьки вірять якщо посіють насіння, то вони обов'язково проростуть успіхами дітей, добрими справами. Вже зараз можна констатувати, що паростки дуже хороші і міцні! У центрі займається 75 сімей.

    Розроблено багато програм. Використовується індивідуальний підхід до кожного дитини. У цьому році починає працювати інтегрована група, в якій одночасно займатися майже здорові діти, діти зі слабким слухом і з проблемами руху.

    Наша героїня, як і всі співробітники центру, працює там на безоплатній основі. На запитання: «А на що ви живете?" - Вона з посмішкою відповідає: «На пенсію!» Віддавати всього себе іншим, а що ж отримувати за це? Любов дітей, їх досягнення, щасливі очі батьків ... Більше цій дивовижній жінці нічого не потрібно. У складні життєві моменти вона завжди керується фразою: «А хто обіцяв, що буде легко? ..» Відчай і сльози бувають тільки тоді, коли діти йдуть у світ ... Це головна біль для нашої героїні. З усім іншим вона впорається. Мабуть, недарма батьки дали їй таке ім'я, адже вона дійсно схожа на ангела ...

    Життєві принципи нашої героїні:

    • Сповідувати загальнолюдські цінності: гуманізм, чесність, доброту.
    • Проявляти любов і милосердя до оточуючих, особливо тих людей, які мають у цьому велику потребу.
    • Цілеспрямовано досягати мети. Без такої риси неможливо організувати якісну допомогу і підтримку хворим дітям та їх батькам.
    • Розуміти інших, не тримати зла на тих, хто не згоден з тобою.
    • Займатися благодійністю.

    За матеріалами журналу «Твой малыш хорошие родители» http://tvoymalysh.com.ua/view/7682/

    Речник проекту "Independent Life" Сич Артур

    /Files/images/IMG_1827.JPG

    Репортаж про наш проект на радіо LifeFM...

    Вже більше року як у Бердичеві почав працювати Міжнародний благодійний фонд "Планета взаємодопомоги". Перше, за що взялися волонтери, - ремонт приміщення по вулиці Карла Лібкнехта, 106, в якому розміститься новий реабілітаційний центр. Про це нам повідомила координатор проектів Фонду Ірина Чорнобривець.

    Джерело інформації livefm.com.ua

    Кияни збирали гроші для створення в Бердичеві реабілітаційного центру

    З 27 лютого по 2-ге березня на виставковому майданчику «HANDMADE-Expo Вишивка. Рукоділля. Ремесла. Декор»понад 150 учасників з України, Молдови, Грузії, Росії представили все, що пов'язано зі світом рукоділля та творчості.

    Найбільші компанії виробники та дистриб'ютори представили відвідувачам більше 100 торгових марок всіляких товарів для всіх традиційних і сучасних видів рукоділля, які на виставці можна придбати як оптом, так і вроздріб.

    17-та Міжнародна оптово-роздрібна виставка «HANDMADE-Expo» об'єднала на одному виставковому майданчику компанії, які представлять свою продукцію в основних розділах виставки: Товари для вишивання (нитками, бісером, стрічками);- Аксесуари та матеріали для валяння вовни;- Пряжа та нитки;- Тканини для печворку;- Матеріали і аксесуари для художників;- Рами та багети;- Товари для декорування; - Товари для декупажу;- Товари для дитячої творчості та ін.Учасники презентували новинки, а фахівці компаній провели консультації та майстер-класи для всіх бажаючих.Рукодільні майстерні, творчі об'єднання і майстри продемонструють вироби ручної роботи, які, безсумнівно, стануть унікальним подарунком до 8-го березня, оберегом, окрасою, ексклюзивної деталлю, а авторський декор зможе прикрасити і внести затишок в будь-який інтер'єр.

    Так як 2013 оголошено роком дитячої творчості в Україні, було прийнято рішення вперше в рамках виставки «HANDMADE-Expo» провести окремий конкурс дитячої творчості «АРТ КРАЇНА Kids". Приємно, що конкурс викликав величезний інтерес серед дитячих центрів творчості з усієї України. Роботи фіналістів конкурсу були продемонстровані на виставці. А конкурс авторського рукоділля для дорослих «АРТ КРАЇНА» традиційно приніс кожному відвідувачеві естетичне задоволення і натхнення для створення власних шедеврів.Справжньою«родзинкою» виставки сталаекспозиція«100 РОКІВ тому», яка була проведена спільно з Дирекцією виставок Спілки художників України та Громадською організацією лялькарів. До уваги відвідувачів була представлена ​​старовинна вишивка, етноодежа зібрана в різних куточках України, ляльки, кераміка, картини столітньої давнини.

    /Files/images/IMG_1587.jpgВідвідувачі та учасники виставки взяли участь у благодійному аукціоні «СКРИНЬКА ДОБРА», який відбувся спільно з Благодійним фондом «Планета взаємодопомоги» 2 лютого. Гостями заходу стали відомий журналіст і музикант Олексій Мочанов. Лоти від наших гостей, а також авторські вироби майстрів-учасників виставки зможе придбати кожен бажаючий. Кошти від покупки лотів будуть передані на створення реабілітаційного центру активної соціокультурної і фізичної реабілітації інвалідів-колясочників та дітей інвалідів «На Рівних» в Бердичеві.

    Джерело http://www.rio-berdychiv.info

    Людям з інвалідністю у Бердичеві розповіли про Конвенцію ООН «Про права інвалідів»

    Представники обласної організації людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.» днями завітали до Бердичева. Зустрілися із першим заступником міського голови Іваном Демусьом, фахівцями медичної, соціальної та інших галузей, а також із членами громадських організацій людей з інвалідністю. Головне, що хотіли донести до бердичівлян, як виконується державна програма щодо реалізації Конвенції ООН «Про права інвалідів».

    Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «У 2009 в грудні місяці нашою країною була ратифікована Конвенція ООН «Про права інвалідів» і факультатив до неї. У березні наступного року Конвенція почала діяти. Наразі у нас 2012 рік, і Уряд підготував звіт щодо виконання Конвенції. Громадськість підготувала свій, альтернативний, звіт, який дещо відрізняється від того, що підготував Уряд. Цей документ є важливим для нашого життя, бо у ньому повністю прописано життя людини з інвалідністю в Україні і в будь-якій іншій країні світу.»

    Кожна стаття Конвенціїї — це життя людини з інвалідністю, каже Неля Ковалюк. Головне, аби влада та громада вправно виконували усе, що прописано в документі. Прикладом співпраці інвалідів та керівництва міст може стати Бердичів, вважає жінка. У 2010-му вона разом із однодумцями моніторили Бердичів на рахунок доступності до різних громадських місць. Лишилися задоволеними від побаченого. А усі їхні побажання були враховані, запевнив під час зустрічі перший заступник міського голови Іван Демусь.

    Іван Демусь, перший заступник Бердичівського міського голови: «З кожної нашої зустрічі ми багато беремо корисної, цінної інформації. Безумовно, частину питань нам вдалося вирішити, частина — у стадії вирішення. Але є ще величезна кількість питань, які нам потрібно вирішити разом, щоб забезпечити реалізацію прав людей з обмеженими фізичними можливостями.»

    Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «Завжди на кожному засіданні комітету доступності ЖОДА я акцентую увагу на тому, що важливо наразі мати понижені бордюри, і закладати кошти саме на це. Пандуси вже якось навчилися будувати, але пониження бордюрів є проблемою. Чи у вас зроблено воно, ми не можемо побачити, бо багато снігу. Сьогодні поставили питання заступнику міського голови, чи закладаються на це кошти у бюджет. Це стосується мало мобільної групи населення: матерів з дитячими візочками, людей похилого віку, людей з інвалідністю.»

    Про плідну співпрацю влади міста та громадських організацій людей з інвалідністю говорив і голова громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук.

    Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Враховуємо, які місця недоступні. Піднімаємо ці питання. Головне, що вони вирішуються і з міською владою, і з головою комітету доступності І. О. Демусьом.»

    Організація «Стимул» намагається якомога більше розкрити потенціал людей з обмеженими фізичними можливостями до громадськості. Для цього уже підготовлено проект «Independent life — зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя». Також на базі приміщення їхньої організації буде створено центр з реабілітації людей-інвалідів. А взагалі, плани — “наполеонівські”, говорить Юрій Яремчук.

    Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Основними своїми завдання ми бачимо незалежне життя людей з інвалідністю в нашому суспільстві, активізація таких людей, створення позитивного образу людей з інвалідністю, за допомогою ЗМІ. На базі нашого центру розпочато ремонт приміщення, за підтримки міської влади і благодійників, де планується створення підприємства для працевлаштування людей з інвалідністю.»

    Щодо працевлаштування людей з особливими потребами, то під час зустрічі гості висловили наступну думку. Підприємцям сьогодні має бути вигідно брати на роботу людей з інвалідністю, оскільки вони платитимуть за це набагато менший податок. Отже, в житті все можливо. Якщо ти людина з дещо меншими фізичними здібностями, не варто ставити на собі хрест. Головне — бажання. Бажання жити і працювати.

    Джерело: Телеканал "ВІК"

    Соціальний проект REHAU і компанії-партнера ПП «Черняк»

    12 жовтня 2012 року REHAU спільно з компанією-партнером ПП «Черняк» надали допомогу в заскленні навчально-реабілітаційного центру для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», м. Бердичів.

    /Files/images/DSCN0769.jpg

    Навчально-реабілітаційний центр «Насіння Надії» функціонує з 2009 року. Пріоритетною метою центру є захист інтересів сімей, які виховують дітей з особливими потребами: розвиток здібностей, соціальних навичок дітей для найбільш повної інтеграції в життя суспільства за допомогою навчання, фізичної, психолого-соціальної реабілітації, просвітницька робота в батьківському середовищі та сприяння підготовці персоналу, здатного виконувати роботу на високому професійному рівні.

    Цього року було розпочато ремонт приміщень навчально-реабілітаційного центру. Компанія REHAU здійснила заміну двох віконних конструкцій в приміщенні спортзалу для тренування діток з діагнозом ДЦП. Нові вікна з профільної системи REHAU Euro-Design 60, яка поєднує високий рівень тепло- та звукоізоляції, забезпечать оптимальний мікроклімат та захист від зайвого шуму, необхідний для тренування вихованців центру.

    Дякуємо компанії-партнеру ПП "Черняк" за участь у проекті.

    Джерело інформації http://www.rehau.com

    Благодійний концерт «Будьте милосердні»

    /Files/images/PET_6499.jpeg19 січня у гарнізонному Будинку Офіцерів відбувся християнський благодійний концерт «Будьте милосердні». Метою його проведення було зібрання коштів на створення Центру активної соціокультурної і фізичної реабілітації інвалідів-візочників та дітей-інвалідів «На рівних», що створюється нині на базі громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» та навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння Надії».

    Ініціатором цієї доброї справи стала церква «Сілоам», на чолі з пастором Миколою Крицьким також до них приєдналися церкви «Вефіль», «Різдва Христового», «Новий час», Міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги», благодійний фонд ЛАВ, що завжди відгукується на всі прохання та потреби центру «Насіння Надії» та ГО «Стимул».

    Глядачам було запропоновано цікаве дійство присвячене святу Різдва, добра та милосердя. Самодіяльні творчі колективи церкви дарували своє мистецтво людям, в ім’я доброї справи. Кілька творчих номерів підготували и самі вихованці центу «Насіння Надії».

    У фойє Будинку Офіцерів була розгорнута виставка-продаж виробів декоративно-прикладного мистецтва, котрі власноруч виготовляють діти нашого центру у творчій майстерні «Веселка» під керівництвом волонтера Катерини Вандиш. Також багато своїх робіт для цієї виставки надали інші майстрині на прохання міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги».

    Чудове дійство завершилося спільним солодким столом та гарним спілкуванням між собою всіх запрошених на свято милосердя.

    Відео з події

    Фотогалерея концерту

    Про нас в пресі

    Архів: Відео про одноденний табір активного життя 2010

    Діти з особливими потребами відпочивали та розважались у «Соколятку»

    /Files/photogallery/751/в2.jpgДва автобуси юних та дорослих пасажирів нещодавно висадились в оздоровчому таборі «Соколятко». До Міжнародного дня захисту дітей міська влада організувала там одноденний табір активного відпочинку для вихованців центру «Промінчик», громадської організації «Насіння надії», центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

    Особливим діткам, які нікому іншому потрібна увага і турбота, зазначив перший заступник міського голови Іван Демусь.

    Іван Демусь, перший заступник Бердичівського міського голови: «В нашому місті є гарна традиція кожне літо розпочинати разом на лоні природи. Міський голова дає багато доручень, але доручення по підготовці цього заходу особливе. На жаль, Василь Костянтинович не зміг особисто бути присутнім, тому я від його імені передаю вам щирі побажання здоров’я та гарного відпочинку».

    Цього року до традиції, започаткованої міським головою, долучився депутат облради Олександр Ревега, який забезпечив дітлашню подарунками та заохочувальними призами.

    Олександр Ревега, депутат Житомирської обласної ради: «Я вперше на такому святі, але обіцяю, що буду і надалі брати участь у цих традиціях. Бажаю діткам та їхнім батькам завжди бути щасливими і веселими, як сьогодні».

    У павільйоні «Соколятка» відбулась концертна програма за участю вихованців зразкової циркової студії «Жанр» та зразкового фольклорного ансамблю «Вінець». Підопічні громадських організацій і центрів теж були активними і сміливо демонстрували свої таланти: розповідали вірші, виконували пісні і навіть грали в оркестрі.

    Організатори підготували для учасників одноденного табору насичену спортивну програму. Малеча проявляла неабияку спритність і влучність, намагаючись закинути м’яча в баскетбольне кільце або зловити сачком пластмасову тарілку.

    Ліза Назарова, учасниця табору активного відпочинку: «Тут дуже весело, я вже третій рік сюди приїжджаю. Тут є мої друзі, з якими я беру участь у конкурсах».

    Дмитро Борисов, учасник табору активного відпочинку: «Хочу подякувати Василю Костянтиновичу Мазуру за такий виїзд. Мені тут сподобалося, дуже гарний був концерт».

    Після спортивних випробувань діти поновили свої сили смачним обідом у їдальні. А після того на них чекала ще розважально-конкурсна програма за участю клоунів, яка тривала до вечора.

    Лілія Гуменюк, мама учасниці табору активного відпочинку: «На свіжому повітрі гарної погоди в дітей є чудова можливість поспілкуватися, батькам – побачитись. Адже ми рідко зустрічаємо одне одного, а тим паче вже почалося літо. Частіше б такі заходи проводились».

    Тимофій Клим, директор центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів ”Промінчик”: «Хочу подякувати міському голові та усім, хто нам допомагав. Ми вже більше 15 років проводимо такі виїзди на природу х одноразовим харчуванням дітей. Їм дуже це подобається, тим паче, що є такі діти, які цілий рік знаходяться в чотирьох стінах і нічого не бачать».

    Автор: Інна Покотилюк

    Камера: Віталій Сінєльніков

    (Опубліковано на сайті телеканалу ВІК http://trkvik.tv/ Дата:2012-06-03)

    Напругу з інвалідними візками у Бердичеві знято. Допоміг закордон
    Коли одна людина безкорисливо відгукується на проблему іншої і до цієї допомоги з готовністю долучаються органи влади, це обертається тим, що нужденному стає легше жити, а значить – гарним результатом. Саме таким чином у бердичівській громадській організації інвалідів-візочників «Стимул» отримали щедрий новорічний подарунок – 30 інвалідних візків. Візки прибули до Бердичева із далекої Америки. Кошти на них зібрали тамтешні прихожани однієї з церков, і через Міжнародний благодійний фонд «Українські реформи» передали візки бердичівлянам з особливими потребами.

    Список тих, хто потребує засобів технічної реабілітації, у «Стимулі» складали за допомогою спеціалістів управління праці та соціального захисту населення, котре отримало відповідне розпорядження Бердичівського міського голови Василя Мазура. Початок цієї співпраці був закладений ще у минулому році. Валентина Миколайчук, спеціаліст підрозділу з питань обслуговування інвалідів: «У минулому році, у грудні, було видано 60 інвалідних візків.

    Черги, завдяки цій події, вже майже не існує. Ось і цього разу ми з головою «Стимулу» Юрієм Яремчуком склали списки і зараз візками забезпечимо усіх, хто має у цьому потребу.»Саме в управлінні праці, очолюваному Олегом Павліківським, допомогли бердичівським візочникам налагодити відносини з «Українськими реформами».

    Людська небайдужість знову взяла верх: завдяки натхненню та завзяттю керівництва «Стимулу», помноженому на розуміння з боку міста, можливості фонду та добру волю пересічних американців, десятки городян, котрих доля позбавила можливості пересуватися природним способом, зможуть відчути себе потрібними Бердичеву і втілити у життя ще не одну добру справу.
    Юрій Яремчук, голова ГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Сьогодні напруга у забезпеченні візками знята. Можливо, ще є люди, котрим вони потрібні, тому нехай вони звертаються до нас: ми і надалі формуватимемо заявки і будемо співробітничати з фондом «Українські реформи». Хочу подякувати президенту фонду М. Хмілю та головбуху А.Пастернак за співпрацю. Дякуємо також «Планеті взаємодопомоги» (І. Чорнобривець), котра допомогла доставити візки з Києва до нашого міста.»

    Автор: Олександр ЄжельКамера: Андрій Пеньківський


    Одноденний табір активного життя

    Спорожнілий після оздоровчого сезону табір «Соколятко» знову сповнився людськими голосами. На один день для активного відпочинку там зібрались члени громадської організації «Стимул» і центру «Насіння надії».

    Юрій Яремчук, голова ГО "Стимул”: «Щасливе життя – це повноцінне життя, яке повинно бути багатогранним. Це означає взаємодопомога товаришів, активна життєва позиція, впевненість у завтрашньому дні, спілкування з друзями. Ініціюючи даний захід, ми хотіли довести у першу чергу самим собі, що кожен з нас є творцем свого життя. А ще одна ціль – привернути увагу громадськості до проблем людей з інвалідністю».

    До організації табору долучилась міська влада, центр "Спорт для всіх”, спонсори, християнські церкви. Пастор однієї з них, Лариса Ралко добре знайома з Юрієм Яремчуком, разом вони створювали у Бердичеві організацію "Стимул” для людей на візках. Аби взяти участь у цьому заході, жінка подолала 900 км. Саме на такій відстані знаходиться місто Саки, що у Криму.

    Лариса Ралко, пастор євангельської церкви "Путь Христа” (м.Саки): «Я приїхала вчора ввечері, щоб допомогти і підтримати Юру та людей у візках, дітей, котрі мають вади. Можливо, хтось із здорових побачить нас і йому стане соромно, що він зараз не з нами. Ми теж люди, які хочуть повноцінного життя».

    Молодці, що зібрались, і що, попри всі негаразди, прагнуть жити активно. Міський голова висловив сподівання, що наступного разу табір буде чисельнішим завдяки участі інших громадських організацій.

    Кiлькiсть переглядiв: 61